о модном доме новости услуги

Куклы полтавчанки Натальи Свиридюк

Опубликовано: 02.11.2016

Як би це не було дивно, але в країні з таким багатим культурним потенціалом, як наша, з настільки насиченими і колоритними традиціями, одухотвореною і майже пісенною мовою, вкрай мало уваги приділяється успадкуванню всього цього вікового багатства. Саме тому, важливими є заходи, що виховують любов народу до своєї славетної історії та звичаїв. І перші акорди у цьому традиційно лунають завдяки Сорочинського ярмарку, що вже багато років плекає українську самобутність, робить її не тільки цікавою, а й модною та престижною, смотрите poltava-city.com.

І, що найголовніше, все більшу популярність здобувають не тільки аутентичні літературні твори, кулінарні шедеври чи повір’я, а й оригінальні вироби, що віртуозно створюються нашими майстрами. Найбільш приємно, що ці знання не замикаються на певній групі обізнаних людей, а пропагуються серед широкого загалу на різноманітних майстер-класах, якими різнобарвить Сорочинський ярмарок.

Полтавська майстриня Наталія Свиридюк про ляльки-мотанки, національну ідею та Сорочинський ярмарок (фото) - фото 1

З однією із берегинь нашої самобутності, майстринею народної ляльки, членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Наталією Свиридюк ми і поспілкувалися в рамках сьогоднішнього інтерв’ю.

- Шановна Наталіє, розкажіть, будь ласка, коли і як виникла Ваша любов до цього напрямку народної творчості?

- Почала я займатися народною лялькою ще в 2004-у році, який був дуже важким у соціально-економічному відношенні. Я залишилась без роботи, і це після того, як 20 років проробила у бібліотеці. Потрібно було чимось зайнятися, шукати інші види діяльності. І оскільки я завжди була біля мистецтва, то й вирішила віднайти себе саме у ньому. Свого часу в мене хрещеним був дуже відомий краєзнавець Валентин Миколайович Сисько. Саме він долучав мене з дитинства до народної творчості. І ось, через багато років, все це певним чином вплинуло на мене і коли стало дуже важко в державі, то мене підтримало на плаву саме мистецтво. Мені потрапила в руки книга Олександра Семеновича Найдена «Українська народна іграшка». Чим приглянулася мені ця книжка? Річ у тім, що на її обкладинці була саме така лялька, яку мені колись зробила моя бабуся. Ще й стояла вона на такому самісінькому віконечку, яке було в нашому будинку за мого дитинства.

Спершу я зробила одну ляльку, потім наступну. Згодом, за порадою подружок, поїхала на Сорочинський ярмарок. Це був 2006 рік. До цього часу я вже встигла набратися певної майстерності. Як зараз пам’ятаю, я спродала всі ляльки до п’ятниці. Одним із моїх покупців став навіть Віктор Андрійович Ющенко, який на той час був Президентом України. Побачивши мою ляльку, що висіла під стріхою, він одразу зупинив свою свиту і придбав декілька моїх робіт.

контакты на главную контакты